+38(067) 538-42-46    цех №2 г. Бердичев, ул.Белопольская, 29

RU
EN
UA
Главная Поиск Карта сайта

Наскільки Шовковим буде шлях України?

17.10.2016

Наскільки Шовковим буде шлях України?

Нові автомобільні магістралі, швидкісні потяги, чиста енергетика – зримі прикмети процвітання і стабільності сучасної держави. І наша країна заслуговує на те, щоб весь світ пізнавав її саме за цими прикметами.

Тако. Українe хотів би бачити і Китай, адже керівництво КНР зацікавлена в європейському векторі інтеграції нашої країни, яка завдяки своїм великим транзитним можливостям розглядається ним як ворота в Європу в рамках «Нового Шовкового шляху». Як ви знаєте, цей Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут прокладають з Синьцзяна (західний Китай) в Україну, через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію і Чорне море.

«Не важливо, якого кольору кішка – важливо, щоб вона ловила мишей». (Ден Сяопін)

Так, Китай широким фронтом йде в Україну, і у цього найбільшого світового партнера дійсно є чому повчитися. Гігантський прорив, протягом трьох останніх десятиліть здійснений Піднебесною в економіці, технологіях, науці, освіті, медицині та інших суспільно значущих областях, просто не має аналогів. Так в чому ж секрет горезвісного «лову мишей»?

Відновлення конституційного ладу в КНР у 1978 році викликало справжній законодавчий бум. З 1979 до 2000 року в процесі реформ Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) і Партійний комітет ВЗНП прийняли понад 350 законів і постанов з фінансово-економічних питань. При цьому Держрада КНР видала 800 постанов, а збори народних представників і місцеві уряди розробили понад 20 000 нормативних актів, що й дозволило підвести правову базу під різні зміни в економіці і чітко визначити права і обов'язки суб'єктів ринку.

Ставка на малий і средній бізнес. Держава допомагала становленню малого і середнього бізнесу податковими пільгами, субсидіями тощо. З 1989 до 2003 року число таких підприємств зросло в 33 рази (з 91 тисячі до 3 мільйонів). При цьому чисельність працівників, зайнятих в секторі малого та середнього бізнесу, зросла в 24 рази, а вартість продукції – в 196 разів.

Зараз в руках китайського приватного капіталу понад 80% виробництва товарів широкого споживання: від їжі, одягу і взуття до побутової техніки і кустарних виробів.

Залучення іноземного капіталу, а з ним і провідних зарубіжних виробництв – предмет особливої гордості китайської економіки. Зараз в Китаї діють понад 400 філій найбільших транснаціональних корпорацій, яких у світі налічується всього близько 500. Ось так крок за кроком Піднебесна і перетворилася на «фабрику» світового значення з виробництва всього, чого, як то кажуть, душа забажає.

Україна + КНР = стратегічне партнерство

Якщо говорити про торгово-економічні відносини України зі світом, то Китай займає 2 місце по товарообігу з нашою країною. До слова, за підсумками минулого 2015 року він склав 6,17 млрд доларів, в той час як український експорт до Китаю досяг позначки 2,4 млрд доларів. При всьому нашому прагненні до євроінтеграції важливо усвідомити, що китайські інвестиції і технології необхідні нашій державі не менше західних.

До того ж Китай – досвідчений світовий гравець, який здатний передбачити швидке зростання української економіки і готовий вкладати кошти в нашу країну. Більш того, китайські компанії, що стійко пережили не одну економічну кризу, вміють працювати в умовах економічної нестабільності і прагнуть робити капіталовкладення в ті галузі, куди не ризикують вливати свої фінанси західні інвестори.

Втім, така співпраця повинна бути взаємовигідною і двосторонньою, але, схоже, в цьому сенсі Україна ще має навчитися грамотно «ловити мишей». Візьмемо, наприклад, історію з CNBM International Corporation, що входить до Китайської Національної Групи Корпорацій за будівельними матеріалами (СNBM), яка вклала в Україну близько мільярда доларів.

CNBM була створена в 1984 році за підтримки Державного департаменту КНР і знаходиться під безпосереднім контролем Комітету з контролю і управління державним майном при Держраді Китаю.

Підрозділ CNBM International Corporation – міжнародна торгова платформа корпорації CNBM, яка з 2004 року збільшує обсяги торгівлі будівельними матеріалами, об'єднуючи виробників будівельних матеріалів з партнерами з більш ніж 120 країн світу. Відповідно до потреб бізнесу, що зростають, CNBM International запустила електронну бізнес-платформу Okorder.com.

За 32 роки розвитку CNBM доросла до того, що займає провідну позицію у світовій індустрії будівельних матеріалів та комплектуючих. Діяльність CNBM поширюється на такі області, як наукові розробки та дизайн, розробка нових будматеріалів, розвиток житлового будівництва, консалтинг, імпорт-експортна торгівля, дистрибуція будівельних матеріалів тощо.

Хмари над сонячними проектами СNBM

CNBM володіє великими сонячними електростанціями в Одеській і Миколаївській областях України



З 2014 року СNBM публічно заявляла про контроль над великими сонячними електростанціями в Миколаївській і Одеській областях. Згідно з рішенням АМКУ, СNBM консолідувала свої активи в сфері сонячної енергетики в Україні. http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/118166

Здавалося б, залучення такого впливового партнера повинно було викликати підвищений інтерес з нашого боку, але СNBM неодноразово робила заяви про дискримінацію її сонячних проектів в Україні. Це стосувалося ретроспективного зниження «зеленого» тарифу для зазначених вище станцій. Як аргументи окремими українськими чиновниками використовувалися і гасла про нібито непрозору структуру власності, і інформація про історію будівництва «клюєвських» станцій, і численні інші популістські заяви.


Однак СNBM – це державна компанія, і як всі великі державні компанії КНР, є аполітичною і не працює з якимись конкретними особами. Бізнес китайців в Україні – це лише бізнес, про захист якого представники компанії неодноразово заявляли як публічно, так і під час зустрічей з представниками урядових кіл України.


У минулому році голова правління CNBM International Цзіньсон Чжан відреагував на ці дії так: «Нас турбує непослідовність українських політиків щодо відновлюваної енергії. Якщо політика збережеться і буде стабільною, природно, ми будемо інвестувати в рази більше. Якщо ж ми постраждаємо через обман, то інвесторів не буде в принципі».

CNBM – постійний учасник міжурядових робочих груп з інвестицій, зокрема групи інвестиційного співробітництва Комітету з питань економічного співробітництва урядів КНР і України, яку з китайської сторони представляє Міністерство торгівлі Китаю, а з української – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Нині ситуація поступово стабілізується. За результатами останнього засідання цієї групи в серпні 2016 року зі участю CNBM був підписаний протокол, в якому окремо відзначалася стурбованість китайської сторони щодо нестабільної законодавчої політики та зміни початкових умов при входження китайських інвестиції в сферу сонячної електроенергії (а саме – зниження «зеленого» тарифу для сонячних станцій). Були відображені в цьому документі й зобов'язання української сторони щодо збереження стабільних правил гри і поліпшення інвестиційного клімату (підписаний з китайської сторони Міністерством торгівлі КНР, з української – Міністерством економічного розвитку і торгівлі України).

Перший китайский мандрівник на Українському шовковому шляху

Саме цього й чекають представники китайського бізнесу, як, втім, і більшість іноземних інвесторів. Бізнесмени з Китаю сподіваються на поліпшення регуляторно-правового середовища і створення лояльних умов, що сприяють спрощенню процедур торгівлі для розвитку співпраці і двосторонніх відносин. Адже історія з порушенням гарантій інвестування CNBM – непоодинокий випадок. У числі інших – і «Східний» експрес, і зерновий контракт з Державною продовольчо-зерновою корпорацією України, отриманий в 2012-му і мало не зірваний в 2014-му, і історія з продовженням кредиту для НАК «Нафтогаз України» Державним банком розвитку КНР об'ємом 3,65 млрд доларів, виданого в 2012 році...

Насправді дискримінаційні дії українського уряду щодо китайських інвестицій – сигнал тривоги для інших інвесторів, які й так ставляться до України вкрай обережно. Але все ж, на прикладі CNBM ми бачимо, що ця компанія сподівається, що ситуація з «зеленим» тарифом – це тимчасове непорозуміння і має намір співпрацювати з Україною надалі, прагнучи поліпшити несприятливий інвестиційний клімат в країні.

І ось найсвіжіший приклад. У вересні 2016 року CNBM International Corporation і Міністерство енергетики та вугільної промисловості України підписали Меморандум про співпрацю. Міністерство очікує інвестиції в розмірі близько 2 млрд доларів в модернізацію електрогенеруючого і електропередавального обладнання.

Здається, це тільки початок. За даними експертів, китайська сторона, що вже виявила певну лояльність щодо України, надалі може бути зацікавлена в таких перспективних проектах в нашій країні, як реконструкція українських ГЕС, розвиток розумних мереж електропостачання (Smart Grid), будівництво підстанцій та мереж в українській електроенергетиці, приватизація українських шахт тощо.

В Україні вже є великий державний інвестор з Китаю і час покаже, наскільки гладкою буде подальша українсько-китайська співпраця, а поки уряду України необхідно максимально використовувати і капіталізувати позитивний досвід CNBM і зробити все можливе, щоб інвестиційний клімат в нашій країні став по-справжньому дружнім для серйозних інвесторів.



Факты і цифри:

6-й раз поспіль CNBM входить в топ-500 найбільших компаній світу за версією Fortune Global.

Згідно з останім рейтингом, річний оборот компанії – 31,71 млрд доларів.

CNBM генерує річний дохід в розмірі 300 мільярдів юанів, що становить близько 45 млрд. дол. США або подвійний обсяг всіх доходів українського бюджету за 2016 рік (або в два рази більше ніж всі доходи українського бюджету за 2016 рік *).

Загальний обсяг активів компанії – 550 млрд юанів (близько 82 млрд.дол.США).

Кількість працівників – 250 000 осіб.

CNBM: слово «лідер» – означає №1

№1 в світі з виробництва цементу – 530 млн т цементного клінкеру за рік.

№1 в світі з виробництва гіпсокартону – 2 млрд м2 гіпсокартону за рік.

№1 з виробництва скловолокна – 1,78 млн т за рік.

№1 з виробництва вітряних лопатей – 16 ГВт лопатей вітряних турбін за рік.

№1 на світовому ринку когенерації.

Щорічно CNBM виробляє:

- товарний бетон – 430 млн м3;

- композитні матеріали (вуглецеве волокно) – 10 000 т поліакрилонітрилу і 4000 т увуглецевого волокна (входить в тoп-3 у світі, № 1 в Китаї).

Потужності CNBM з виробництва сонячних модулів – понад 1000 МВт за рік.

CNBM входить в п’ятірку найбільших імпортерів вугілля в Китаї.

Річний імпорт вугілля – 11 млн т.

CNBM має:

- 26 національних науково-дослідних і проектних інститутів;

- 38 000 співробітників в сфері наукових досліджень і розробок;

- понад 8 000 патентів;

- 3 державні ключові лабораторії;

- 8 національних інженерно-дослідних центрів;

- 33 національних та індустріальних центрів з контролю якості.

Источник: nv.ua

Нові автомобільні магістралі, швидкісні потяги, чиста енергетика – зримі прикмети процвітання і стабільності сучасної держави. І наша країна заслуговує на те, щоб весь світ пізнавав її саме за цими прикметами.

Тако. Українe хотів би бачити і Китай, адже керівництво КНР зацікавлена в європейському векторі інтеграції нашої країни, яка завдяки своїм великим транзитним можливостям розглядається ним як ворота в Європу в рамках «Нового Шовкового шляху». Як ви знаєте, цей Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут прокладають з Синьцзяна (західний Китай) в Україну, через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію і Чорне море.

«Не важливо, якого кольору кішка – важливо, щоб вона ловила мишей». (Ден Сяопін)

Так, Китай широким фронтом йде в Україну, і у цього найбільшого світового партнера дійсно є чому повчитися. Гігантський прорив, протягом трьох останніх десятиліть здійснений Піднебесною в економіці, технологіях, науці, освіті, медицині та інших суспільно значущих областях, просто не має аналогів. Так в чому ж секрет горезвісного «лову мишей»?

Відновлення конституційного ладу в КНР у 1978 році викликало справжній законодавчий бум. З 1979 до 2000 року в процесі реформ Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) і Партійний комітет ВЗНП прийняли понад 350 законів і постанов з фінансово-економічних питань. При цьому Держрада КНР видала 800 постанов, а збори народних представників і місцеві уряди розробили понад 20 000 нормативних актів, що й дозволило підвести правову базу під різні зміни в економіці і чітко визначити права і обов'язки суб'єктів ринку.

Ставка на малий і средній бізнес. Держава допомагала становленню малого і середнього бізнесу податковими пільгами, субсидіями тощо. З 1989 до 2003 року число таких підприємств зросло в 33 рази (з 91 тисячі до 3 мільйонів). При цьому чисельність працівників, зайнятих в секторі малого та середнього бізнесу, зросла в 24 рази, а вартість продукції – в 196 разів.

Зараз в руках китайського приватного капіталу понад 80% виробництва товарів широкого споживання: від їжі, одягу і взуття до побутової техніки і кустарних виробів.

Залучення іноземного капіталу, а з ним і провідних зарубіжних виробництв – предмет особливої гордості китайської економіки. Зараз в Китаї діють понад 400 філій найбільших транснаціональних корпорацій, яких у світі налічується всього близько 500. Ось так крок за кроком Піднебесна і перетворилася на «фабрику» світового значення з виробництва всього, чого, як то кажуть, душа забажає.

Україна + КНР = стратегічне партнерство

Якщо говорити про торгово-економічні відносини України зі світом, то Китай займає 2 місце по товарообігу з нашою країною. До слова, за підсумками минулого 2015 року він склав 6,17 млрд доларів, в той час як український експорт до Китаю досяг позначки 2,4 млрд доларів. При всьому нашому прагненні до євроінтеграції важливо усвідомити, що китайські інвестиції і технології необхідні нашій державі не менше західних.

До того ж Китай – досвідчений світовий гравець, який здатний передбачити швидке зростання української економіки і готовий вкладати кошти в нашу країну. Більш того, китайські компанії, що стійко пережили не одну економічну кризу, вміють працювати в умовах економічної нестабільності і прагнуть робити капіталовкладення в ті галузі, куди не ризикують вливати свої фінанси західні інвестори.

Втім, така співпраця повинна бути взаємовигідною і двосторонньою, але, схоже, в цьому сенсі Україна ще має навчитися грамотно «ловити мишей». Візьмемо, наприклад, історію з CNBM International Corporation, що входить до Китайської Національної Групи Корпорацій за будівельними матеріалами (СNBM), яка вклала в Україну близько мільярда доларів.

CNBM була створена в 1984 році за підтримки Державного департаменту КНР і знаходиться під безпосереднім контролем Комітету з контролю і управління державним майном при Держраді Китаю.

Підрозділ CNBM International Corporation – міжнародна торгова платформа корпорації CNBM, яка з 2004 року збільшує обсяги торгівлі будівельними матеріалами, об'єднуючи виробників будівельних матеріалів з партнерами з більш ніж 120 країн світу. Відповідно до потреб бізнесу, що зростають, CNBM International запустила електронну бізнес-платформу Okorder.com.

За 32 роки розвитку CNBM доросла до того, що займає провідну позицію у світовій індустрії будівельних матеріалів та комплектуючих. Діяльність CNBM поширюється на такі області, як наукові розробки та дизайн, розробка нових будматеріалів, розвиток житлового будівництва, консалтинг, імпорт-експортна торгівля, дистрибуція будівельних матеріалів тощо.

Хмари над сонячними проектами СNBM

CNBM володіє великими сонячними електростанціями в Одеській і Миколаївській областях України



З 2014 року СNBM публічно заявляла про контроль над великими сонячними електростанціями в Миколаївській і Одеській областях. Згідно з рішенням АМКУ, СNBM консолідувала свої активи в сфері сонячної енергетики в Україні. http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/118166

Здавалося б, залучення такого впливового партнера повинно було викликати підвищений інтерес з нашого боку, але СNBM неодноразово робила заяви про дискримінацію її сонячних проектів в Україні. Це стосувалося ретроспективного зниження «зеленого» тарифу для зазначених вище станцій. Як аргументи окремими українськими чиновниками використовувалися і гасла про нібито непрозору структуру власності, і інформація про історію будівництва «клюєвських» станцій, і численні інші популістські заяви.


Однак СNBM – це державна компанія, і як всі великі державні компанії КНР, є аполітичною і не працює з якимись конкретними особами. Бізнес китайців в Україні – це лише бізнес, про захист якого представники компанії неодноразово заявляли як публічно, так і під час зустрічей з представниками урядових кіл України.


У минулому році голова правління CNBM International Цзіньсон Чжан відреагував на ці дії так: «Нас турбує непослідовність українських політиків щодо відновлюваної енергії. Якщо політика збережеться і буде стабільною, природно, ми будемо інвестувати в рази більше. Якщо ж ми постраждаємо через обман, то інвесторів не буде в принципі».

CNBM – постійний учасник міжурядових робочих груп з інвестицій, зокрема групи інвестиційного співробітництва Комітету з питань економічного співробітництва урядів КНР і України, яку з китайської сторони представляє Міністерство торгівлі Китаю, а з української – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Нині ситуація поступово стабілізується. За результатами останнього засідання цієї групи в серпні 2016 року зі участю CNBM був підписаний протокол, в якому окремо відзначалася стурбованість китайської сторони щодо нестабільної законодавчої політики та зміни початкових умов при входження китайських інвестиції в сферу сонячної електроенергії (а саме – зниження «зеленого» тарифу для сонячних станцій). Були відображені в цьому документі й зобов'язання української сторони щодо збереження стабільних правил гри і поліпшення інвестиційного клімату (підписаний з китайської сторони Міністерством торгівлі КНР, з української – Міністерством економічного розвитку і торгівлі України).

Перший китайский мандрівник на Українському шовковому шляху

Саме цього й чекають представники китайського бізнесу, як, втім, і більшість іноземних інвесторів. Бізнесмени з Китаю сподіваються на поліпшення регуляторно-правового середовища і створення лояльних умов, що сприяють спрощенню процедур торгівлі для розвитку співпраці і двосторонніх відносин. Адже історія з порушенням гарантій інвестування CNBM – непоодинокий випадок. У числі інших – і «Східний» експрес, і зерновий контракт з Державною продовольчо-зерновою корпорацією України, отриманий в 2012-му і мало не зірваний в 2014-му, і історія з продовженням кредиту для НАК «Нафтогаз України» Державним банком розвитку КНР об'ємом 3,65 млрд доларів, виданого в 2012 році...

Насправді дискримінаційні дії українського уряду щодо китайських інвестицій – сигнал тривоги для інших інвесторів, які й так ставляться до України вкрай обережно. Але все ж, на прикладі CNBM ми бачимо, що ця компанія сподівається, що ситуація з «зеленим» тарифом – це тимчасове непорозуміння і має намір співпрацювати з Україною надалі, прагнучи поліпшити несприятливий інвестиційний клімат в країні.

І ось найсвіжіший приклад. У вересні 2016 року CNBM International Corporation і Міністерство енергетики та вугільної промисловості України підписали Меморандум про співпрацю. Міністерство очікує інвестиції в розмірі близько 2 млрд доларів в модернізацію електрогенеруючого і електропередавального обладнання.

Здається, це тільки початок. За даними експертів, китайська сторона, що вже виявила певну лояльність щодо України, надалі може бути зацікавлена в таких перспективних проектах в нашій країні, як реконструкція українських ГЕС, розвиток розумних мереж електропостачання (Smart Grid), будівництво підстанцій та мереж в українській електроенергетиці, приватизація українських шахт тощо.

В Україні вже є великий державний інвестор з Китаю і час покаже, наскільки гладкою буде подальша українсько-китайська співпраця, а поки уряду України необхідно максимально використовувати і капіталізувати позитивний досвід CNBM і зробити все можливе, щоб інвестиційний клімат в нашій країні став по-справжньому дружнім для серйозних інвесторів.



Факты і цифри:

6-й раз поспіль CNBM входить в топ-500 найбільших компаній світу за версією Fortune Global.

Згідно з останім рейтингом, річний оборот компанії – 31,71 млрд доларів.

CNBM генерує річний дохід в розмірі 300 мільярдів юанів, що становить близько 45 млрд. дол. США або подвійний обсяг всіх доходів українського бюджету за 2016 рік (або в два рази більше ніж всі доходи українського бюджету за 2016 рік *).

Загальний обсяг активів компанії – 550 млрд юанів (близько 82 млрд.дол.США).

Кількість працівників – 250 000 осіб.

CNBM: слово «лідер» – означає №1

№1 в світі з виробництва цементу – 530 млн т цементного клінкеру за рік.

№1 в світі з виробництва гіпсокартону – 2 млрд м2 гіпсокартону за рік.

№1 з виробництва скловолокна – 1,78 млн т за рік.

№1 з виробництва вітряних лопатей – 16 ГВт лопатей вітряних турбін за рік.

№1 на світовому ринку когенерації.

Щорічно CNBM виробляє:

- товарний бетон – 430 млн м3;

- композитні матеріали (вуглецеве волокно) – 10 000 т поліакрилонітрилу і 4000 т увуглецевого волокна (входить в тoп-3 у світі, № 1 в Китаї).

Потужності CNBM з виробництва сонячних модулів – понад 1000 МВт за рік.

CNBM входить в п’ятірку найбільших імпортерів вугілля в Китаї.

Річний імпорт вугілля – 11 млн т.

CNBM має:

- 26 національних науково-дослідних і проектних інститутів;

- 38 000 співробітників в сфері наукових досліджень і розробок;

- понад 8 000 патентів;

- 3 державні ключові лабораторії;

- 8 національних інженерно-дослідних центрів;

- 33 національних та індустріальних центрів з контролю якості.

Источник: nv.ua

Возврат к списку